Незнаю чи потрібно це тут але просто той стан коли не можеш не ким поділитися але виговоритися треба. ,,,Важко морально дуже важко . Коли ти бачиш цих хлопців яких привозять ти бачиш їхній стан.Потім які лікарі повертають їх до життя . І весь цей час ти постійно з ними . Ти слухаєш їхні історія з життя ( від маленького та аж до цього дня ) Як пішов воювати , як отримав поранення,як приїхав чи доставили сюди до нас в Німеччину. Весь шлях цього військового тут може займати від півроку до півтора . І за цей час він вже стає частиною твого життя, це як мала дитину якою ти опікуєшся вже до неї звик,це частина твого життя тут . А потім раз він вже здоровий ( більш менш) і йому треба повертатися назад в Україні служити або просто до сім'ї. І це так важко, морально важко прощатися.

Posted by Johnny911 at 2024-09-23 17:22:50 UTC