Немає слів, вони усі померкли там на шляху, та й слід давно пропав, зима іде по бездоріжжю вперто, тримаючись за лямки рюкзака, там подарунків до пустого дна. А хто візьме непрошений дарунок, той льодом ляже посеред степів, чекаючи чи ні той поцілунок, щоби прокинутись, як вчора не зумів від мертвих снів. Та не чекай, бо зими всі безмежні, також і вічність - просто вже зима, але дивись, під мерзлотою межі в солодких снах згорнулася весна, вона красна. 16.12.2025

Posted by subrodolena at 2025-12-17 10:37:50 UTC