На молодику Запахли синім димом вечори, та ліхтарем висить Луна строката, хоч зійде швидко місяцем рогатим, тримаючи два роги догори. Вона піде зі сцени у пітьмі, а вересень вже встеле їй дорогу щоб не спіткнулася без його допомоги на розкалі осінньої доби. Нехай іде, бо нині вийшов час збирати те, що я вже загубила - надію, що з любов'ю до могили ми поруч дійдемо, хоча ти сперечавсь. 07.09.2025

Posted by subrodolena at 2025-09-07 14:40:05 UTC