Найперше я хочу подякувати всім захисникам та захисниця України, які щомиті боряться за нашу Батьківщину, за наші сім'ї, батьків та дітей. І справді, українська армія зараз - це Січ! Такої могутньої сили духу, внутрішньої міцності, та вселенської любові до України важко було собі уявити! А вони всі - неймовірно гарні, розумні, і сильні водночас стали до бою! Усім і кожному вклоняюся низенько! А разом з тим, дякую і своєму рідному братові, Богдана, який ось уже три роки день і ніч на варті. Дякую, що одразу після виїзду з окупованого Херсона, ти пішов добровольцем. Дякую, що одразу став на захист, адже іншого ти собі й не уявляв! Хоч усі ви - побратими й посестри, але ти, братику, єдиний для мене в усьому світі! Нехай береже тебе Господь на всіх твоїх шляхах! Ми з нетерпінням чекаємо твого повернення! Україна переможе, допоки є ті, хто зі світлом й добром у серці своєму сміливо йде проти осатанілої орди! Україна переможе, бо ми всі Разом! Маємо вистояти і витримати! Бо ми є один у одного! Тому одночасно дякую і волонтерам, які увесь цей час допомагають і підтримують, які стали опорою, надійним тилом, і справжньої сім'єю. Я дякую від щирого серця подрузі свого дитинства, Оксані Шамієвій. Вона і досі залишається допомагати в Херсоні, який обстрілюють 24/7, і який нищать нещадно разом із його мешканцями. Це моє рідне місто, і Оксана перебувала там під час окупації, допомагаючи нашим військовим виявляти ворога. Вона безстрашно допомагала евакуювати людей, сама їх вивозила, і після де окупації допомагає як військовим, за їх потребами, так і цивільним. Оксанко, моя дорога подруго, щиро тобі дякую тобі за все! Богдан, любий мій братику, дякую тобі за кожне врятоване життя! Вистоїмо Разом! Переможемо! Слава Україні!

Posted by irynagrunde at 2024-12-15 21:24:53 UTC